Aгрорынок Херсонщины
Aгрорынок Херсонщины
Покупка и продажа зерна, семян, овощей, фруктов, цены на рынках Херсонской области и Украины, доска объявлений, каталог предприятий, торговые площадки по зерну, масличным и продуктам питания
24-11-2016

Хмельниччина долучилася до використання аграрних розписок

Хмельниччина долучилася до використання аграрних розписок

 

У 2014 році в Україні почали запроваджуватися аграрні розписки. Це новий інструмент кредитування, який максимально враховує потреби малих та середніх сільгоспвиробників в матеріально-технічних та фінансових ресурсах. Роботу по його втіленню здійснюють два профільних міністерства – Міністерство аграрної політики та продовольства України і Міністерство юстиції України. Значне сприяння їм у цій вельми важливій справі надає Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку ) «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Урядом Швейцарської Конфедерації.

Новий механізм кредитування спочатку випробовувався в Полтавській області, а вже у 2015 році по тому, як були отримані перші позитивні результати, поширився ще на 3 регіони – Черкащину, Вінниччину та Харківщину. Із жовтня поточного року з аграрними розписками почали працювати ще 4 області – Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська.

Чому Хмельницька область опинилася серед пріоритетних, і які переваги аграрні розписки забезпечать місцевим сільгоспвиробникам? Про це йшлося під час круглого столу, який відбувся в обласному центрі і, по суті, поклав початок кредитній новації в регіоні.

 

Хмельниччина до числа обраних потрапила не випадково. Чільне місце в її економіці посідає сільське господарство. Основу місцевого агропромислового комплексу складають 1840 сільськогосподарських підприємств, 1365 фермерських господарств, 656 підприємств харчової та переробної галузі.

Аграрії Хмельниччини обробляють понад 1,5 млн. га сільгоспугідь, із яких майже 1,3 млн. га – рілля. Загалом вона становить близько 4% відповідного загальнодержавного показника.

У структурі посівів переважають зернові та технічні культури. Відповідно на них припадають 48% та 36% посівних площ. Області вдається отримувати з них високі врожаї. Так, за інформацією першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка, станом на 20 вересня хліборобам Хмельниччини вдалося зібрати з кожного гектара по 57,8 ц ранніх зернових. За цим показником вона поступилася лише Вінниччині, де він сягнув 58,8 ц.

Аграрії області очікують цього року хороший урожай кукурудзи та цукрового буряку.

Разом із тим, під час круглого столу наголошувалося, що сільгоспвиробники Хмельниччини, як і їхні колеги з інших регіонів, відчувають нестачу обігових коштів. Ця проблема зазвичай загострюється під час польових робіт. Не стала винятком і нинішня осіння посівна кампанія.

У цьому сенсі аграрні розписки виглядають виграшно. Тому не випадково вони набувають дедалі більшої популярності. Зокрема, за інформацією представника Міністерства аграрної політики та продовольства Сергія Карасевича, за два роки дії пілотного проекту вже видано 60 розписок. Причому, минулого року їх було видано 11, а цьогоріч – ще 49. Динаміка очевидна.

Загалом за аграрними розписками аграріями чотирьох регіонів, які вже активно працюють в рамках цього пілотного проекту, було залучено понад 189 млн. грн.

За словами Сергія Карасевича, Міністерство аграрної політики та продовольства вважає розвиток цього напрямку фінансування агровиробництва дуже перспективним. Тому в квітні цього року з IFC було підписано Меморандум про взаєморозуміння. «У 2016 році більша кількість дрібних та середніх фермерських господарств отримали додаткове фінансування. І це – завдяки аграрним розпискам», - наголосив Сергій Карасевич. І додав, що для них це значні кошти.

Під час круглого столу з’ясувалося, що аграрними розписками також активно користуються великі господарства і навіть агрохолдинги. Вони висловлюють своє задоволення їх високою результативністю. І це при тому, що новий інструмент фінансування, за словами керівника Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексія Омеляненка, переважно розроблявся під потреби малих та середніх сільгоспвиробників.

І робилося це не випадково. «Експерти визнають, що малі та середні сільгоспвиробники зберігають серйозний потенціал як для збільшення врожайності, так і для поліпшення якості своєї продукції. На сьогодні вони реалізували його лише наполовину», - сказав Олексій Омеляненко.

Він також зупинився на особливостях аграрної розписки як товаро-розпорядчого документу, котрий фіксує безумовне зобов’язання сторін. За його словами, вона дозволяє суттєво розширити базу заставного капіталу, що є більш важливим і актуальним для господарств в сегментах малих та середніх агровиробників, яким виступає майбутній врожай, а не земля,. Щоправда, підкреслив Олексій Омеляненко, під час укладення аграрної розписки майбутній врожай не може перебувати в інших заставах.

Існує два види розписок – товарна та фінансова. Розрахунок з кредитором за товарною розпискою здійснюється сільгосппродукцією, а за фінансовою – коштами.

«Кредитором сьогодні може бути будь-яка компанія, будь-який банк, які працюють на аграрному ринку безпосередньо з господарствами. Ми зараз маємо велику кількість компаній-партнерів – постачальників засобів захисту рослин, насіння. Зараз приєдналися компанії, котрі займаються постачанням паливно-мастильних матеріалів, банки», - пояснив Олексій Омеляненко.

Керівник Проекту IFC привернув увагу до того, що позичальниками за аграрною розпискою можуть бути особи, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування нею для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. «А це значить, що цей інструмент адаптований під сільське господарство», - резюмував він.

Олексій Омеляненко розповів, що, запроваджуючи аграрні розписки, Україна скористалася досвідом Бразилії. Це дуже потужна сільськогосподарська країна. Вона також посідає чільні місця на світових експортних аграрних ринках. Тут за сезон зазвичай збирають по два врожаї. Щороку через аграрні розписки сільське господарство цієї південноамериканської країни залучає 20-30 млрд. дол. США Такі цифри показують можливості, які відкриваються перед українськими сільгоспвиробниками.

При цьому керівник Проекту IFC додав, що новий вид кредитування ефективно спрацює лише у випадку, якщо до нього сформується довіра з боку кредиторів, позичальників та держави. «За її наявності попит на аграрні розписки зростатиме».

Підстави для такого оптимізму є. Бо на сьогоднішній день із 60 аграрних розписок 22 вже успішно закриті.

До впровадження аграрних розписок долучаються нотаріуси. На Хмельниччині, за словами начальника Головного територіального управління юстиції області Віктора Худняка, працюють 135 приватних нотаріусів та 25 державних нотаріальних контор. Щоправда, додав він, останні здебільшого націлені на соціальний сектор. Тому переважно при реєстрації аграрних розписок місцевим сільгоспвиробникам доведеться працювати з приватними фахівцями цієї галузі. Вартість їх послуг, насамперед, залежатиме від кількості паїв, які будуть вписані в аграрну розписку. Офіційна плата – держмито встановлюється на рівні 0,01% від суми застави. Застава, відповідно до законодавства, має бути не меншою за суму позики. Хоча може бути й більшою.

«Водночас держмито складає не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів, а це 85 грн., і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто, не більше 850 грн. Послуги приватного нотаріуса коштують не менше за державне мито, але за домовленістю сторін»,. - пояснив Віктор Худняк.

Заступник голови Хмельницької ОДА Володимир Кальніченко визнав, що аграрії області і раніше працювали за домовленістю з постачальниками матеріально-технічних ресурсів. «Сьогодні у ці відносини поставлений нотаріус для гарантії виконання умов договору як однією, так і іншою стороною».

При цьому підкреслив, що рішення щодо видачі аграрної розписки залишається за сільгоспвиробником. Тому важливо, щоб аграрії отримали якомога більше інформації про новий фінансовий інструмент.

Така можливість є. Потужна інформаційна робота, за словами Олексія Омеляненка, покладається на фахівців Проекту IFC. В регіонах, в яких запроваджуються аграрні розписки, вони проводять численні тренінги та семінари. До участі в них запрошуються сільгоспвиробники, нотаріуси, представники компаній-постачальників матеріально-технічних ресурсів, фінансових установ, місцевих органів влади.

«Моє бажання, а також бажання багатьох компаній, господарств, - зазначив Олексій Омеляненко, - аби аграрні розписки були запроваджені по всій Україні. Зробимо для цього все можливе».

 

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Все статьи