Aгрорынок Херсонщины
Aгрорынок Херсонщины
Покупка и продажа зерна, семян, овощей, фруктов, цены на рынках Херсонской области и Украины, доска объявлений, каталог предприятий, торговые площадки по зерну, масличным и продуктам питания
17-12-2015

Географія аграрних розписок розширюється

Географія аграрних розписок розширюється

 

Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.

До запровадження нового способу поповнення обігових коштів сільгоспвиробників активно долучився й Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні». Спільно із згаданими міністерствами, місцевими органами влади, постачальниками матеріально-технічних ресурсів, дистриб’юторами, банками, агровиробниками тощо він провів у трьох нових пілотних регіонах круглі столи. Особливу увагу їх учасники приділили особливостям аграрних розписок, їх перевагам і тому, як ними можна скористатися.

 

АПК встановлює нові рекорди

Аграрний сектор залишається дуже важливим для України. На цьому під час свого виступу наголосив радник міністра аграрної політики та продовольства Дмитро Растрігін. За його даними, нині на АПК припадає понад 30% українського експорту.

Щодня сільгоспвиробники завдяки отриманій за кордоном виручці заводять в країну 30 млн. доларів. Це доволі вагома сума: разом із зовнішніми запозиченнями, до яких вдається уряд, вона забезпечує гривні певну стабільність.

Суттєво зросла й частка сільського господарства у ВВП. Нині вона сягнула рекордних 12%. Втім аналітики сходяться на думці, що в майбутньому цей показник може зрости, адже вітчизняний АПК ще не повністю задіяв наявні ресурси.

Українські аграрії, за словами Дмитра Растрігіна, доволі впевнено почуваються як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. За обсягами продажу олії їм немає рівних у світі. За експортом кукурудзи вони посідають третє місце, ячменю – четверте, а сої – шосте.

Що важливо, наші сільгоспвиробники не збираються поступатися конкурентам здобутими на світових ринках позиціями. Це, зокрема, підтверджується зростаючими обсягами поставок зернових в інші країни. Поточного маркетингового року вони здатні перевищити 30 млн. тонн, а відтак стати найбільшими в історії країни

«Наша мета, - додав Дмитро Растрігін, - збільшити врожайність зернових до 100 млн. тонн, а також вдвічі збільшити обсяги експорту». Це цілком реально, якщо взяти до уваги, що в Україні сконцентровано до 30% усіх чорноземів світу, а в самій галузі впроваджуються масштабні реформи. Проте є й проблеми, які потребують термінового вирішення, і одна з них стосується гострої нестачі у сільгоспвиробників обігових коштів.

«Тому в аграрних розписках, - зауважив Дмитро Растрігін, - ми вбачаємо реальний інструмент, який дозволить суттєво збільшити фінансування галузі... Ми плануємо поширити цей проект на всю країну і хочемо впровадити механізм аграрних розписок не лише для малих та середніх, а також і для великих товаровиробників».

 

Бразильський досвід реалізується в Україні

Аграрні розписки не можна вважати українським винаходом. Вперше їх випробували в Бразилії ще в 1997 році. Так само, як і наші сільгоспвиробники, аграрії цієї південноамериканської країни постійно стикалися з браком коштів, яких потребували на проведення польових робіт, збирання врожаю, на придбання насіння, техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, і тому змушені були вдатися до нестандартних рішень.

Втім не лише успішний бразильський досвід вирішення проблеми браку обігових коштів змусив наших галузевих чиновників привернути особливу увагу до аграрних розписок. До цього спонукала й економічна криза, яка надто сильно зачепила малих та середніх сільгоспвиробників. Через відсутність достатнього заставного майна та інші вагомі причини вони й раніше не дуже співпрацювали з банками, а потому, як ставка річних на їх кредити зросла до 30%, і зовсім перестали покладатися на можливу співпрацю.

«За ситуації, що склалася, - сказала під час виступу на вінницькому круглому столі заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька, - треба було шукати нові інструменти. Саме тому ми активно взялися за аграрні розписки».

Слід визнати, що до нової справи в аграрному міністерстві підійшли виважено. Для цього створили спеціальну робочу групу. До її складу крім відомчих фахівців також увійшли представники учасників ринку, які мають прямий стосунок до АПК. Зокрема, йдеться про постачальників матеріально-технічних ресурсів, банки, дистриб’юторів, зернотрейдерів, фермерські та банківські асоціації. Чільне місце в робочій групі посіли й фахівці Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Робочу групу очолила Владислава Рутицька. Тим самим Міністерство аграрної політики та продовольства засвідчило серйозність своїх намірів запровадити аграрні розписки. Тож не випадково ними зацікавилися в багатьох українських регіонах, проте перевагу було надано лише окремим із них. Чому?

На це запитання Владислава Рутицька відповіла так – привілей надавався тим областям, в яких найбільший відсоток земель сільськогосподарського призначення оформлено та зареєстровано у відповідності до вимог діючого законодавства. До того ж в аграрному відомстві прислухалися до рекомендацій представників партнерських організацій. «Йдеться не лише про IFC, а й про компанії, які допомагають нам у впровадженні цього інструменту».

За словами Владислави Рутицької, невдовзі список учасників пілотного проекту може поповнитися Одеською та Київською областями. Не виключено, що місце у ньому знайдеться й Львівській, Волинській та Тернопільській областям.

«За допомогою імплементації аграрних розписок наша країна отримає прямий транспарентний доступ до історії роботи всіх фермерів кожної області - як вони отримували аграрні розписки і як їх виконували», - підсумувала Владислава Рутицька.

 

Регіони зацікавилися аграрними розписками

Розмови про те, що сільгоспвиробники відчувають брак обігових коштів, в Україні тривають давно. І так давно, що всі до них вже звикли. Тому навіть не зважають, наскільки ця проблема є гострою.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка вирішив ще раз привернути увагу учасників круглого столу до цього питання і нагадати, що воно не лише не втратило своєї актуальності, а навіть навпаки – через кризові явища ще більше загострилося. І що це так – продемонстрував у цифрах. Згідно з ними, на проведення цьогорічних весняно-польових робіт черкаські аграрії витратили майже 4 млрд. гривень. Комплекс осінньо-польових робіт став їм у 5,5 млрд. гривень.

Річ не тільки в тому, що це завеликі для черкаських аграріїв суми. Йдеться про кошти, які вони витратили, образно кажучи, з власної кишені. До них додайте 1,5 млрд. гривень, які залучили у вигляді кредитних ресурсів під шалені відсотки річних. Тож виникає запитання, а на що згодом купувати все необхідне, аби посіяне вчасно проросло, рясно вродило і в оптимальні терміни було зібране?

Риторичне запитання. На нього не можуть дати відповідь й вінницькі аграрії. При проведенні весняної посівної кампанії вони теж витратили понад 4,7 млрд. гривень. З цієї суми 90%, за даними директора Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Миколи Неїлика, становили власні кошти сільгоспвиробників. На осінні польові роботи ними було витрачено ще більше - 7 млрд. гривень.

Через інфляцію витрати на польові роботи неухильно зростають. На Вінниччині вони сягають 60-70%. Подібне спостерігається на Харківщині, в інших регіонах. І це в умовах, коли державна допомога агросектору послаблюється.

Тож малий та середній агробізнес, який залишається надто вразливим до економічних негараздів, вже заради самовиживання все частіше змушений звертати увагу на аграрні розписки. Саме тому на Полтавщині лише протягом року їх було оформлено 10 на загальну суму зобов’язань біля 45 млн. гривень. 9 із цих розписок товарні і 1 – фінансова. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою склав приблизно 3,5 млн. гривень.

Загалом в країні вже оформлено 11 аграрних розписоку Полтавській та Черкаській областях.

«Цей інструмент дасть нашим аграріям необхідний матеріально-технічний та фінансовий ресурс для того, щоб успішно розвивати той чи інший напрямок своєї діяльності», - впевнений голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко.

 

Спрощений механізм кредитування

Аналітики аграрного ринку називають проект впровадження аграрних розписок одним із найбільш успішних серед тих, які останнім часом реалізуються в галузі. Підставою для таких тверджень є розуміння важливості цього інструменту для українського сільгоспвиробництва усіма учасниками, які втілюють його в життя, а також тісна співпраця та взаємодія між ними. Понад усе йдеться про Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство юстиції як кураторів цієї справи, про Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» та місцеві органи влади.

Проект IFCвиступає своєрідним ідеологом аграрних розписок. Його завдання полягає в максимальному поширенні серед аграріїв інформації про переваги та можливості цього інструменту кредитування. З цією метою він проводить у пілотних регіонах численні семінари, до яких активно долучаються сільгоспвиробники, нотаріуси, постачальники матеріально-технічних ресурсів, представники районних управлінь сільського господарства.

Ця робота, за словами керівника Програм IFCз розвитку фінансування агросектору Лії Сороки, здійснюється за підтримки Швейцарської Конфедерації. «Ми також вдячні нашим партнерам, які допомагають запроваджувати аграрні розписки», - зазначила вона. І додала, що цей інструмент дасть можливість українському сільському господарству, яке стало ключовим сектором національної економіки, більше розкрити свої можливості та прискорити його розвиток.

До особливостей аграрних розписок привернув увагу учасників круглих столів радникIFC з юридичних питань Сергій Рабенко. Він зауважив, що такий додатковий інструмент кредитування сільгоспвиробників є зручним у використанні і тому приваблює як позичальників коштів та матеріально-технічних ресурсів, так і тих, хто їх надає. І це не теорія, це підтверджено практикою застосування аграрних розписок у Полтавській області.

Разом із тим, наголосив Сергій Рабенко, навколо аграрних розписок почало виникати чимало неправдивої інформації, і тому варто її розвіяти. «Найбільший міф, з яким ми стикнулися, це той, що через аграрні розписки у фермерів можуть забрати землю. Насправді це не відповідає дійсності. Заставою за аграрною розпискою є винятково майбутній врожай. Земля тут не виступає предметом застави».

Сергій Рабенко також сказав: «В Україні все фінансування по суті є ломбардним. Це коли ми беремо твердий предмет застави – трактор, будівлю, землю або щось подібне. Таке фінансування є застарілим і в цивілізованих країнах його не використовують. Бо всі працюють із звичайними інструментами, які не є ломбардними. Аграрна розписка – це той крок, коли ми не використовуємо тверду заставу, а в якості застави використовуємо майбутній врожай».

Зазвичай для отримання банківського кредиту сільгоспвиробники витрачають 3-4 тижні. На оформлення аграрної розписки, за практикою Полтавської області, достатньо лише півтора-два тижні.

Станом на середину листопада, з 11 виданих аграрних розписок 5 вже були успішно виконані. Тобто, їх учасники обійшлися без процедури примусового стягнення.

 

Аграрний реєстр у вільному доступі

Адміністратором Реєстру аграрних розписок є Державне підприємство «Аграрні реєстри». Воно забезпечує його безперервну та повноцінну роботу, надійне збереження даних, а також оперативне підключення нотаріусів і надання громадянам інформації за їх запитами в частині публічних даних цього Реєстру.

«Будь-який громадянин, - наголосив директор ДП «Аграрні реєстри» Сергій Клюца, - у будь-якій точці земної кулі, використовуючи Інтернет, може отримувати інформацію про те, скільки аграрних розписок видано конкретним агровиробником і скільки з них наразі залишається невиконаними. Це потрібно для того, щоб оцінити рівень завантаження зазначеного агровиробника і ухвалити рішення щодо придбання у нього продукції або про надання йому відповідних додаткових кредитних ресурсів».

Зазначена система дозволяє кредиторам бути впевненими в тому, що предмет застави не буде безпідставно відчужений третьою особою.

Ще одна особливість. Реєстр забезпечує цілодобовий та безоплатний доступ громадянам до інформації, яку містить. Сам же він наповнюється державними та приватними нотаріусами, які набувають статусу реєстраторів Реєстру аграрних розписок.

«Підключення до Реєстру, - додав Сергій Клюца, - не потребує від нотаріусів жодного додаткового програмного забезпечення або особливих умов для комп’ютерного обладнання».

 

Закордонні інвестори підтримують аграрні розписки

Навіть попри економічну кризу сільськогосподарська галузь залишається привабливою для інвесторів. Вони готові й надалі налагоджувати співпрацю з українськими аграріями.

Серед компаній, які вже тривалий час працюють на українському аграрному ринку, особливо вирізняються своєю активністю такі, як Syngenta, BASF, Bayer, APgroup, Monsanto, ІМК, CHS та інші. Всі вони демонструють зацікавленість у аграрних розписках, безпосередньо працюють із ними і всіляко сприяють їх впровадженню в нових пілотних регіонах.

Зокрема, за інформацією керівника групи з розвитку бізнесу Syngenta Хелен Феірлемб, в Полтавській області її компанія оформила 3 аграрні розписки. «Як звичайна людина я очікувала, що ця процедура нагадуватиме радянський паспортний стіл, тобто, передбачатиме багато паперів, стільки ж проблем та труднощів. Маю сказати, що чинна процедура виявилася простою, зручною і зрозумілою для господарств. Я вважаю, що це прекрасна справа, я лише за впровадження аграрних розписок».

Хелен Феірлемб не випадково заговорила про спрощену процедуру оформлення аграрних розписок. На її переконання, українським сільгоспвиробникам конче бракує обігових коштів із двох причин: через високі процентні ставки за кредитами та вкрай складний документообіг. Аграрії звикли працювати на землі і з врожаєм, тому часто не знають, як поводитися з паперами, де їх взяти, яким є їхнє призначення тощо. І з цієї причини всіляко уникають паперової роботи. В цьому контексті аграрні розписки – своєрідна знахідка для них. Їх оформлення хоча й потребує відповідних паперів, але таких потрібно подати набагато менше, ніж для отримання банківського кредиту.

Водночас цінність аграрної розписки, як наголосила Хелен Феірлемб, полягає в тому, що вона захищає сільгоспвиробників від цінових ризиків. А це багато важить для українського ринку, на якому цінова політика часто змінюється. Особливо часто це спостерігається зараз в умовах фінансової нестабільності. Так, ціна на кукурудзу може коливатися від 30 до 40%. Якщо не вгадати з таким зростанням, то можна отримати значні збитки.

Хелен Феірлемб запевнила, що Syngenta активно працюватиме в Черкаській, Харківській та Вінницькій областях, які приєдналися до пілотного проекту впровадження аграрних розписок. Зрештою, цей намір вони вже підтверджують практикою. Першу свою аграрну розписку в Черкаській області Syngenta оформила 15 жовтня за лічені години до проведення в обласному центрі круглого столу на тему аграрних розписок.

Договірною стороною виступило місцеве сільгосппідприємство «АгроКО». Його генеральний директор Володимир Тарандушко у своєму виступі перед учасниками круглого столу зазначив: «Цього року ми зафрахтували 5 тис. тонн кукурудзи врожаю наступного року. Сподіваємося на подальшу тісну, плідну співпрацю на взаємовигідних умовах і беремо на себе зобов’язання виконати всі умови нашого договору. А також виступаємо за те, щоб у подальшому така програма діяла по всій Україні».

 

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Все статьи